Connect with us

Корупція

Грузини за Україну, але грузинська влада тісно пов’язана з країною-агресором


Чому Тбілісі грає разом з Москвою.

Хто для нас Грузія? друг? Ворог? союзник? Пособник агресора? Темою займався оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.

«На жаль, українські урядовці не можуть приховати свого висловленого бажання відкрити другий фронт у Грузії та втягнути Грузію у військовий конфлікт, який зараз відбувається в Україні», – заявив нещодавно голова «Грузинської мрії» Іраклій Кобачідзе. За його словами, влада Грузії готова провести референдум, щоб з’ясувати ставлення населення до цього питання. Так Кобачідзе відреагував на слова депутата Верховної Ради Федора Веніславського про те, що Тбілісі має зробити конкретні кроки для звільнення Абхазії та Південної Осетії, окупованих Росією в 2008 році.

Це вже не перша заява представника грузинської влади, в якій Україну звинувачують у спробі втягнути Грузію у війну. З 24 лютого, незважаючи на багатотисячні демонстрації на підтримку України, численні українські прапори на вулицях міст Грузії, постійно звучні слова підтримки простих грузинів на адресу українців із незмінним «Слава Україні!», участь грузинів у бойових діях проти Російські агресори, офіційний Тбілісі зухвало дистанціювався від Києва.

1

Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну дії грузинського уряду стали розчаруванням для українців та української влади, яка сподівалася на інший статус Тбілісі. Але Realpolitik – це світ півтонів навіть в умовах війни. І в ньому Грузія, хоч і не ворог, але й не союзник України.

Сигнали, які транслює уряд Грузії, звучать на слуху Кремля. Уже на початку масштабного вторгнення прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив: Грузія не приєднається до міжнародних санкцій проти РФ, а лише політично підтримуватиме Україну. Тбілісі не надає зброї Києву. Але при цьому влада Грузії виконує міжнародні санкції та підтримує нашу країну в міжнародних організаціях, надсилає гуманітарну допомогу та приймає біженців. У Грузії наприкінці травня припинило роботу відділення ВТБ Банку, виникають проблеми при транспортуванні російських товарів на митницю.

Ні уряд Грузії, ні правляча партія «Грузинська мрія» не забувають про когнітивний дисонанс у їхній поведінці. Адже така позиція Тбілісі зумовлена ​​десь холодним розрахунком, а десь боягузтвом.

Спочатку стриманість Тбілісі пояснювалася тим, що грузинська влада не вірила, що Україна буде серйозно чинити опір Росії і протримається так довго. Вони також побоювалися, що Кремль вирішить повторити серпень 2008 року і вторгнеться в Грузію.

2
Російські солдати їдуть дорогою до Каралеті, села поблизу контрольованої Росією буферної зони, 30 вересня 2008 року.

Цей страх не зник і сьогодні, незважаючи на те, що Росія вивела з Абхазії дві третини своїх військ і техніки, а неохоча Україна послаблює грузинського ворога на фронті. Страх перед провокаціями Москви також призвів до того, що останнім часом грузинська влада почала масово відмовляти в Грузії росіянам, незгодним з політикою Путіна. Також почали забороняти концерти непридатних для Кремля російських артистів: скасували концерти групи «Машина времени» Максима Галкіна.

Але чи реалістичні побоювання, що підтримка України дасть Росії привід для нападу на Грузію та відкриття «другого фронту»? Росіянам не потрібна причина для вторгнення. Те, що Грузія не входить до списку ворожих до РФ країн, нічого не означає. Все залежить від планів Кремля. При бажанні причиною нападу може бути що завгодно. Наприклад, необхідність захисту російських громадян у Грузії, які не надто сприймаються грузинським населенням через підвищену агресивність росіян.

Однак позиція Тбілісі формується не лише через страх російського вторгнення. Є й інші фактори.

По-перше, сіра еліта Грузії Бідзіна Іванішвілі контролює правлячу партію «Грузинська мрія» і має прямий вплив на формування позиції уряду та парламенту. Проросійський мільярдер не зацікавлений псувати відносини з Росією. Тому політика грузинської влади – це не лише бажання не підбурювати до вторгнення, а й прояв лояльності до Кремля.

3
Бідзіна Іванішвілі

У цій ситуації певною мірою зберігає обличчя лише президент Саломе Зурабішвілі, яка зберігає свою незалежність у внутрішній політиці та робить низку кроків на підтримку України (зокрема, бере участь в онлайн-форумі Кримської платформи та засуджує звірства росіян в Ізюмі) . Тбілісі. (Проте Київ, як і поїздка Віктора Ющенка до грузинської столиці під час російського вторгнення в серпні 2008 року, врятував обличчя, оскільки тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко дистанціювалася від російського вторгнення в Грузію і не давала йому оцінки.)

4

По-друге, на позицію грузинського уряду впливає економічний фактор. У Росії проживає 800 тисяч громадян Грузії (населення самої Грузії становить 3,7 млн ​​осіб). Вони утримують свої сім’ї вдома: кожен працівник за кордоном утримує в середньому сім осіб.

Також Росія є важливим торговельним партнером Грузії, яким нинішня влада не готова пожертвувати: за останні півтора року грузинська економіка зросла в тому числі за рахунок транзиту з Туреччини до Росії та російських туристів. У той же час глава держбезпеки Грузії Грігол Лілуашвілі заявляє, що збільшення кількості російських туристів не загрожує безпеці країни.

Справа в тому, що з середини 1990-х до Грузії іммігрували тисячі росіян. Багато з них відкривали тут свій бізнес. Особливо цей процес став помітним після 23 лютого. Після введення міжнародних санкцій проти Москви Тбілісі часто звинувачують у використанні Грузії для «сірого імпорту» до Росії. Одним із приводів для цих звинувачень стала телефонна розмова російського олігарха Євтушенкова з Іванішвілі, де вони обговорювали допомогу “сірої еліти” Грузії в обході санкцій, накладених на росіянина.

Ряд учасників з української влади звернули увагу на те, що у них немає доказів порушення санкційної політики з боку грузинської влади. Проте на Печерську поширені «обґрунтовані підозри, що Грузія допомагає Росії обходити санкції», а оскільки Вашингтон тисне на грузинську владу через «сірий імпорт», то має факти порушення Тбілісі політики антиросійських обмежувальних заходів.

По-третє, як зазначив грузинський політолог Гела Васадзе, «Україна для Грузії — це продовження внутрішньополітичної справи, а не зовнішньої». Через ексцентричність «Грузинської мрії» з екс-президентом Михайлом Саакашвілі з моменту набуття ним українського громадянства відносини між Києвом і Тбілісі завмерли. При цьому влада обох країн регулярно обмінюються різкими заявами на адресу одна одної.

Сьогодні у Тбілісі вважають, що Київ псує імідж Грузії. У тому числі відкликати посла та звинуватити його в погодженні контрабанди санкційних товарів до Росії. Червневий виступ Володимира Зеленського та Давида Арахамії на антиурядовому мітингу в столиці Грузії ще більше погіршив відносини між двома країнами. Також різку негативну реакцію викликали слова Арахамії про можливі санкції Заходу проти Іванішвілі. Однак насправді грузинський уряд потрапив у пастку власної політики.

Москву влаштовує позиція Тбілісі щодо російсько-української війни, яка зводиться до формули «будь що буде». Але не Київ і Вашингтон. Грузинську владу ображає, що Україна і США не розуміють особливостей ситуації в Грузії, яка змушена займати таку позицію. Але в Україні гинуть люди. А заяви грузинського прем’єра змушують нас скептично сприймати формулу «стратегічного партнерства» наших країн.

Тому не дивно, що Печерські вершини та Михайлівська площа песимістично налаштовані на ГУАМ та Асоціативне тріо та вважають їх мертвими проектами. І якщо донедавна Київ був зацікавлений бути на одній «ділянці» з Тбілісі на євроінтеграційному та євроатлантичному шляху, то зараз ставлення інше: Грузія не сприятиме Україні на шляху до ЄС. В ОПУ вважають, що Грузія і Молдова “хочуть увійти в Євросоюз на українській крові”. І в такій ситуації було б справедливо, щоб ці країни були нашими союзниками і активно підтримували нашу країну.

Але сьогодні офіційний Тбілісі не поводиться як друг і союзник Києва. І, схоже, відносини між нашими країнами не зміняться, доки в Грузії буде при владі «Грузинська мрія».

Щоб не пропустити найголовніше, підпишіться на нашу розсилку Телеграм канал.

Continue Reading
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *