Connect with us

Новини Європи

«Що сильнішою стає централізація при ухваленні рішень під час криз, то важливішої ролі набувають противаги»


За кілька днів виповниться рік президенту Національної ради Швейцарії Ірен Калін на чолі більшої, так званої «нижньої» палати Федеральних зборів.

З середини дев’ятнадцятого століття вони служать законодавчою гілкою федерального уряду Конфедерації. Лише 50 років тому швейцарські жінки отримали право голосу та участі у виборах до Національної ради. І навіть сьогодні вони правлять політикою в Альпах не менш успішно та енергійно, ніж їхні колеги-чоловіки.

26 квітня цього року у відповідь на отримане запрошення було офіційно оголошено про намір парламентської делегації Швейцарії відвідати Київ. А вранці 27 квітня під куполом на Грушевського Ірен Келін із колегами зустрілася з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. (на фото вище).

Через кілька годин вони стали свідками військових злочинів російських військових в Ірпіні. Заява спікера після візиту стала одним із перших публічних кроків міжнародної солідарності з Україною. Незабаром приклад Келіна почали наслідувати високопосадовці інших країн.

Перше розгорнуте інтерв’ю українським ЗМІ Ірен Келін дала за півроку після весняної військової відрядження «Голосу України».

— Візит справив на вас сильне враження. Зокрема те, що українці після того, як оговталися від шоку, одразу задумалися, як відновити країну. Можливо, така швидкість реакції дещо незвична для швейцарців порівняно з традиційно неквапливим ритмом альпійського життя. Які ще спогади ви пам’ятаєте з тієї подорожі?

– З одного боку, я справді досі не можу подолати шок від пригадування образів руйнації. Я побував у тих самих місцях, де кілька тижнів тому сталися злочини. Ми всі бачили, що українці несуть неймовірні жертви та втрати. Ваша наполегливість, ваша надія на перемогу та ваше почуття обов’язку безпрецедентні.

Тож Швейцарія пішла на неординарний крок — уперше використала так званий статус S для захисту біженців з України. Це дає біженцям право залишатися без проходження формального процесу надання притулку. Це гарантує, що люди, які тікають від війни в Україні, швидко отримають необхідний захист, з мінімальними бюрократичними перепонами та міцною правовою базою.

На сьогодні її вже отримали 68 тисяч громадян України. Вони можуть брати з собою членів сім’ї та мають право на проживання, підтримку та медичне обслуговування як тимчасово переміщені особи. І, мабуть, найголовніше, на відміну від інших біженців, вони отримали дозвіл на роботу в Швейцарії.

А нещодавно федеральний уряд у Берні продовжив статус S із заходами підтримки українських біженців до березня 2024 року, якщо до того часу ситуація в Україні кардинально не зміниться.

Щодо спогадів про поїздку до Києва, згадаю ще одне. Мене вразила українська державна служба. Попри все, вона з самого початку працювала безперервно і чітко, включно з парламентом.

— Якою, на вашу думку, сьогодні може бути оптимальна роль Верховної Ради України?

— Парламент є серцем кожної демократії. Ми, депутати, представляємо народ у всьому його розмаїтті. Ми контролюємо уряд і судову систему. І ми розуміємо, що кризи часто вимагають сильної централізації в процесі прийняття рішень. На мій погляд, важливіше система гальм і противаг.

Забігаючи наперед, скажу, що ваш парламент відіграє важливу роль у процесі реконструкції. Ми обговорювали це з українськими та європейськими депутатами в липні під час Міжнародної конференції з відбудови України в місті Лугано (Швейцарія).

Разом із Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком ми ухвалили декларацію про пріоритети парламенту в нинішніх умовах. Вони варіюються від законодавчої роботи, парламентського контролю за бюджетом до зміцнення інституційної спроможності українського законодавчого органу.

— Тоді ви також пропонували допомогу Україні в питаннях демократизації та децентралізації. Йшлося про те, чим швейцарський досвід представлення регіональних інтересів може бути корисним для України? Чи не варто згадувати раніше пропоновану перспективу реорганізації Верховної Ради у двопалатний парламент?

— Нагадаю, що Швейцарія — це країна волі народу, створена та складається з кількох етнічних груп з різними мовами та культурами. 26 створених кантонів мають достатню автономію в процесі прийняття рішень.

Кантональна рада, так звана «верхня» палата Федеральних зборів, представляє місцеві інтереси на національному рівні. Незалежно від чисельності населення. Наприклад, кантон Цюріх (населення якого вже перевищило мільйон) обирає і делегує до РК двох представників. Як і кантон Урі з майже 35 000 мешканців.

Обидві палати Федеральних зборів Швейцарії — Національна рада і Рада кантонів — мають рівні повноваження. Будь-який законопроект має бути схвалений обома палатами.
Сама Швейцарія розробила і використовує цю особливу державну модель. Наші жителі залишилися дуже задоволені такою варіативністю. Чи можна це застосувати в Україні, українці повинні обговорити і вирішити самі.

— Які ви бачите перспективи вирішення російсько-українського конфлікту? Особливо з точки зору спроб анексії чотирьох областей України. Чому компроміс не може бути єдиним шляхом до перемир’я? Які, на вашу думку, основні проблеми?

— Список держав, які засуджують анексію цих чотирьох регіонів, а також проведений там восени «референдум» як порушення міжнародного права, приголомшливий (за даними сайту ООН, резолюцію засудження Генасамблеї підтримали 143 із 193 держав-членів, 35 утрималися, 5 проголосували проти). Іншими словами, анексовані області однозначно належать до міжнародно визнаної території України, як і Крим.

Як я вже казав на «Міжнародній кримській платформі» у жовтні цього року в Загребі – у реалізації української дипломатичної ініціативи та в майбутньому постійному міжнародному механізмі консультацій та координації для повернення кримської проблеми на міжнародний порядок денний – швейцарська підтримка для український Крим залишається непохитним.

Луганськ, Донецьк, Запоріжжя, Херсон і Крим – це всі території України. За словами президента України Володимира Зеленського, це має бути основою для будь-яких переговорів про припинення війни. Агресор не отримає навіть клаптика української землі.

— Як нейтралітет Швейцарії може вплинути на обсяг і характер допомоги Україні? Чи справді постановка питання така: якщо ви почали постачати зброю в Україну, чи повинні постачати її і в Росію?

— Нейтралітет — це принцип зовнішньої політики Швейцарії, який з політичної точки зору не означає пасивності чи рівної дистанції між агресором і жертвою. Тому ми запровадили санкції проти Росії як держави-агресора. Ми не можемо бути неупередженими, тому ми однозначно стали на бік України, яка також захищає європейське суспільство.

Швейцарія також є депозитарієм підсумкових документів Женевської конвенції — чотирьох міжнародних договорів і трьох додаткових протоколів, які встановлюють міжнародно-правові стандарти гуманної поведінки під час війни. Все це є основами міжнародного гуманітарного права. Відповідно, ми несемо гуманітарну відповідальність.

Однак у військовій сфері ми пов’язані суворим законом нейтралітету. Він забороняє нам надсилати війська, зброю чи боєприпаси в зону бойових дій.

Внутрішні політичні дебати, які зараз розгортаються щодо меж нейтралітету Швейцарії, є частиною нашої сильної прямої демократії. Але поки такий референдум не відбудеться, все залишається без змін. Я переконаний, що сьогоднішні публічні дебати не підірвуть швейцарську підтримку України.

— У цьому контексті в України залишається велика надія на те, що можлива конфіскація заморожених російських активів буде передана їй. Чи не завдасть такий крок удару по банківській системі загалом, враховуючи особливості розвитку банківського сектору Швейцарії?

— 4 березня 2022 року Швейцарія прийняла та запровадила європейські санкції проти Росії, зокрема замороження активів підсанкційних клієнтів у швейцарських банках. Проте чіткої законодавчої бази для конфіскації досі немає, її доцільність потребує оцінки.

— Яку допомогу і як довго може надати Швейцарія для підтримки зруйнованої української економіки?

— Ми беремо участь у проектах співпраці з Україною вже 15 років і профінансували кілька проектів сталого розвитку. Швейцарська та українська влада разом працюють над структурною реформою децентралізації, а також над проектами співпраці у сфері охорони здоров’я, сталого енергопостачання та громадського транспорту.

Хоча з поправками, це партнерство продовжується, незважаючи на російську військову агресію. Існуючі проекти були адаптовані до нових обставин, а уряд Швейцарії збільшив фінансову допомогу. Багато швейцарських компаній досі працюють в Україні, надають робочі місця, інвестиції та сплачують податки. Їх діяльність є вагомим внеском в економіку України.

Пріоритетом Швейцарії на цю зиму є гуманітарна допомога Україні на щойно звільнених територіях і підтримка її енергетичного сектору.

— Майбутня зима стане справжнім викликом не лише для України. Війна матиме негативний вплив на добробут людей Європи. З прогнозованими протестами і вимогами припинити війну за всяку ціну. Якими словами євродепутати могли б звернутися до своїх виборців, щоб зберегти підтримку українців, як це було раніше?

— Війна проти України дійсно зачепила всю Європу. І не лише через його безпосередні наслідки щодо неминучої відсутності електроенергії та, отже, зростання вартості життя.

Ця війна є також загрозою людським цінностям. Протягом останніх кількох десятиліть Європа наполегливо працювала над збереженням миру, безпеки, демократії та прав людини. З цієї причини захист свободи України означає гарантування свободи Європи, і ми всі маємо відіграти певну роль.

Суть звернення депутатів до виборців має бути зрозумілою: Швейцарія підтримує Україну! Наша солідарність і підтримка залишаються такими ж сильними, як і в перші дні цієї нелюдської війни.

Василь ЗОРЯ, журналіст-міжнародник (спеціально для «Голосу України» з Берна).





Щоб підтримати українських військових, тисни >ТУТ<.

Джерело: http://www.golos.com.ua/article/366389

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *